25 корисних речей, яким ми можемо навчити дітей
Прямо зараз на наших очах наші діти набувають звички. У зародженні якихось із них ми не братимемо участі, їх продиктує природа та середовище, що оточує дитину. Але є речі, яким ми можемо навчити дітей у ранньому віці, щоб ці корисні навички у майбутньому допомагали їм взаємодіяти з іншими людьми та полегшували життя.
1. Бути ввічливим. Ще ніколи вживання слів «дякую», «будь ласка» та вміння побажати доброго вечора не завдавало шкоди. Навпаки, хороші манери і доброзичлива поведінка спрощують стосунки між незнайомими людьми, прикрашають будь-яку розмову, відкривають двері, що не піддаються на перший погляд.
2. Вміти говорити "ні". Незнайомцю дорогою зі школи, який пропонує пройти разом із ним у невідомому напрямку. Однокласнику, що постійно позичає речі та не віддає їх без нагадування. Ровеснику, що пропонує випити коктейль на шкільній дискотеці. Дитина повинна розуміти, що ввічливість – чудова якість, але їм потрібно вміти жертвувати з метою власної безпеки, самоповаги та поваги до свого особистого часу.
3. Дотримуватись гігієни. Якщо з юних років привчити дитину дбати про чистоту свого тіла: мити руки після вулиці, чистити зуби двічі на день, регулярно стригти нігті, приймати душ і користуватися засобами гігієни, у майбутньому ця звичка буде допомогати. Усі люблять мати справу з охайними людьми.
4. Не запізнюватися. Непунктуальність – один із найбільших подразників. Вона може підводити і учня у школі, і офісного працівника. Тому з повільними дітьми варто з раннього віку взяти за правило виходити з дому на десять хвилин раніше, готувати одяг та підручники з вечора, щоб уникнути ранкової метушні, а також самим батькам показувати приклад приходу до призначеного часу на дні народження, дружні зустрічі чи лікаря.
5. Дотримуватись правил безпеки. Життєво важливі правила необхідно виробити до автоматизму, поки діти ще маленькі і, якщо потрібно, повторювати їх сотні разів, поки вони не «впечатаються» в пам'яті: не переходити дорогу на червоне світло, не грати на проїжджій частині, користуватися електроприладами згідно з інструкцією, акуратно поводитися з вогнем.
6. Вміти слухати. Це одне з найважливіших умінь, яке стане у нагоді і в школі (сприймати інформацію), і в роботі (проходити співбесіди, вести переговори), і в міжособистісних відносинах. Тому батькам важливо уважно слухати дітей. А також вчити їх чекати на черги, щоб висловитися, не перебивати старших і бути уважними.
7. Зосереджуватися. Зараз про прокрастинацію говорять із деяким викликом та бравадою. А тим часом і сучасні діти, і дорослі втрачають здатність бути посидючими, концентруватися на одному завданні і доходити до суті. Ми можемо навчити дітей відсікати зайве, не відволікатися на дрібниці, зосереджуватися на одній справі, а після її завершення прийматися за іншу.
8. Класти речі на місце. Привчаючи дитину прибирати за собою іграшки та вішати на місце одяг, у якому він прийшов зі школи, можна зменшити ентропію розкиданих речей зараз і в майбутньому.
9. Вибачатися. Важливо не ставитися до помилок як до чогось ганебного, не виробляти у дитини почуття сорому за будь-яку помилку. Але ввести в лексикон просте слово «вибачте», коли настав комусь на ногу, ненароком штовхнув чи образив, необхідно. Це слово дитина має чути і від батьків. Здатність вибачитися у того, кому зробив боляче, допоможе не тільки налагодити стосунки, а й зняти важкий тягар із душі, коли відчуваєш свою неправоту.
10. Читати. Людині, яка читає, ніколи не буде нудно, література допоможе і з кругозором, і з грамотністю. Тому чим раніше в руках дитини з'являться книги, тим цікавішим і багатшим буде його життя.
11. Харчуватися правильно. Діти переймають харчові звички від батьків, тому якщо хочеться, щоб малюки їли здорову їжу, варто починати з себе і з того, що ми ставимо на стіл. Вибагливі діти і з правильного продуктового набору становитимуть список винятків, але якщо в батьківському раціоні присутні лише напівфабрикати та солодощі, важко уявити, щоб дитині захотілося з'їсти овочевий салат.
12. Знайомитись. Починаючи з дитячого садочка, можна вчити дитину підходити до інших дітей і запитувати, чи можна пограти разом. Спочатку батько може брати на себе функцію лідера і сам цікавитися у дитини, яка грає поруч на майданчику, як її звуть, щоб діти чули і запам'ятовували, як заводити нові знайомства і дружбу.
13. Поважати особистий простір. Деяким тактильним дітям нічого не варто познайомитися з людиною і за п'ять хвилин сидіти на його колінах. Але зовсім не багато людей готові радісно прийняти таке довірливе до себе ставлення. Тому й відкритих, тактильних дітей треба м'яко вчити поняттю особистого простору, підказувати, як близько можна підходити під час розмови з незнайомою людиною, кого можна сміливо обіймати та чіпати, а кого це може налякати.
14. Висловлювати свої почуття. У стресових ситуаціях і батькам і дітям важливо позначати, що з ними відбувається. І коли трапляються сварки, потрібно обов'язково розповідати про свої почуття та вчити дітей говорити, що їм боляче, прикро, неприємно чи страшно. Вміння висловлювати почуття допоможе не закриватися і не тримати переживання усередині.
15. Ставити питання. У віці "чомучок" необхідно заохочувати дитячі питання і обов'язково задовольняти допитливість. Тоді надалі діти не побояться ставити запитання вчителю, захочуть дізнаватися про природу тисяч важливих речей, і тим самим проявлятимуть свою небайдужість до навколишнього світу.
16. Вміти співчувати. Допомога хворому кошеняті, купівля продуктів для самотнього сусіда, благодійний внесок дозволять дитині зрозуміти, що вона в цьому світі не одна. Чесна розмова про складні життєві ситуації та чужий біль допоможуть навчитися ставити себе на місце інших людей і розуміти, як по-різному можуть складатися обставини.
17. Утримувати речі в порядку. Вміння організувати шкільне приладдя, акуратно розкладати одяг у шафі, розсортувати свої творчі матеріали, дуже спрощує побут. Батьки самі можуть вирішити з якого віку довірити дітям прибирання своєї території, але до того, як це питання остаточно покласти під дитячу відповідальність, допомога по дому має стати звичкою.
18. Готувати їжу. Діти, які вміють зробити бутерброд і простий салат, легко освоюються в походах, можуть допомогти на сімейних пікніках, та й просто не почуваються безпорадними, якщо батько зайнятий чи неважливо почувається.
19. Робити зарядку. Здорово, коли спорт із дитинства – частина життя. Але якщо ваша дитина більше тягнеться не до секцій і басейну, а до книг і моделювання, то навіть проста звичка робити вранці зарядку допоможе прокинутися, привести м'язи в тонус і бути зі спортом якщо не на дружній, то хоча б на приятельській нозі.
20. Виступати на публіці. Як би не противилися деякі батьки муштрі на дитсадкових ранках, наївні чотиривірші про зайчиків та ялинку пухнасту – це перший досвід публічних виступів, які практикуватимуться в школі та інституті, а в багатьох випадках і на роботі. Вміння впоратися зі страхом виступів психологи присвячують томи книг, ми ж можемо підбадьорювати і радіти спочатку віршикам для Діда Мороза, а у шкільні роки – допомагати продумувати концепцію виступів та налаштовувати дітей на успіх.
21. Розуміти природу грошей. Перше уявлення про гроші дитина отримає, граючи в магазин, але справжню ціну заробленому він дізнається не скоро. Батьківське завдання – до вступу дітей у самостійне життя навчити їх фінансовій грамотності. Кожен сам вирішить, що потрібно знати: як вести бюджет, оплачувати рахунки, економити, відкладати частину доходу чи інвестувати його. Важливо, щоб почавши заробляти гроші, діти розуміли, як вміло ними розпоряджатися.
22. Вірити в краще. Оптимістам таки легше живеться, наприкінці їх тунелю завжди є світло. Ми не можемо вплинути на те, який темперамент дістанеться нашим дітям, але можемо вселяти впевненість у засумувавших меланхоліків, налаштовувати їх на краще, вірити у своїх дітей та власним прикладом демонструвати позитивне ставлення до життя.
23. Доводити справу до кінця. Завзятість і небажання кидати на півдорозі те, що не виходить - не найпоширеніша дитяча якість. Але його таки варто розвивати, адже в майбутньому доведеться зустрітися із завданнями, які не можна буде кинути як недобудовану вежу. Щоб дитина вчилася досягати поставленої мети, потрібно давати їй прості завдання та поступово підвищувати їхню складність. А при виникненні труднощів показувати, як можна просити допомоги, як шукати спосіб вирішення проблем і доводити розпочате до кінця. І обов'язково дати відчути задоволення від добре виконаної та завершеної роботи.
24. Ділитись. Зараз часто говорять про те, що не варто змушувати дитину ділитися речами, якщо вона цього не хоче. І, загалом, із цим складно не погодитися, достатньо лише спроектувати на себе ситуацію, коли нас, дорослих, попросять віддати комусь річ, яка потрібна самим. Але все-таки є велике людське значення в тому, щоб вміти розділити те, що в тебе є, з іншою людиною. Ще Джек Лондон писав, що милосердя - це кістка, поділена з собакою, коли ти голодний не менше за неї.
25. Дбати про близьких. Бачити, що комусь необхідна турбота і участь ( бабусі,що живе одна, тітці, яка хворіє, другу, що зламав руку), і просто так запропонувати свою допомогу – дуже важливо і для дружби, і для майбутнього сімейного життя, і для того, щоб ставши Батьком самому, вміти безумовно віддавати своє кохання, час і сили дітям, не замислюючись про те, що отримаєш натомість.
