День Збройних Сил: ребрендинг Збройних Сил
Окрім наповнення армії, змінилася її так би мовити "обгортка". Весь однострій Збройних Сил пройшов ребрендинг. Пішли у вічність радянські кашкети"аеродроми", дешеве сукно "полинових" мундирів і камуфляжу "дубок", зникли радянські п'ятикутні зірки й копійована символіка.
З 2015 року військовослужбовці ЗСУ мають камуфляж піксельного забарвлення, який відповідає міжнародним стандартам.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЗА ЧОТИРИ РОКИ МИ ПОЗБУЛИСЯ "ЕЛЕГАНТНИХ" РЕЧОВИХ МІШКІВ ТА КАСОК 43-ГО РОКУ - БІРЮКОВ ПРО НОВУ ФОРМУ ЗСУ
Змінилася і парадна форма. Тепер військовослужбовці ЗСУ мають форму, яка моделювалася на прототипах військової уніформи українських збройних формувань Доби Перших Визвольних Змагань, але водночас відповідає стандартам НАТО.
Особливою родзинкою цієї уніформи стали берети. Кожен рід військ отримав свій берет, зі своїм кольором та знаком, який символізує приналежність до особливої когорти військовослужбовців. Берет став не просто головним убором. Він став маркером військовослужбовця, предметом гордості.
Традиції
Армія, як відомо консервативна структура, яка має багато власних традицій та навіть забобонів. Змінювати таку структуру дуже важко, але вкрай необхідно, особливо, якщо врахувати, що більшість традицій тягнеться з радянської армії.
Один з найважливіших кроків у зламі радянської традиції - є зміна військового привітання з "Зичу здоров'я" на "Слава Україні - Героям Слава". А також заміни суто більшовицького звертання "товариш" на "пан".
Окрім того, багато в чому відіграла роль зміни кольору вище згаданих беретів. Так десантники і морські піхотинці відмовились від радянської нелогічної традиції блакитних та чорних беретів та одягнули берети кольорів марун та морської хвилі, приєднавшись до світового армійського братства.
Позбавляючись радянського минулого, військові частини позбавлялись радянських почестей та нагород. Всі ці Червонопрапорні, тричі орденоносні назви було скасовано. Натомість запроваджено українські почесні назви. Із забуття повернулися герої української мілітарної історії, зокрема король Данило (саме як король, а не князь), Чорні Запорожці, Холодний Яр, Петро Дорошенко та багато інших.
Значущою традицією, яка знайшла відклик у цивільного населення стала традиція зустрічати тих, хто повернувся з війни. Військовослужбовці йдуть до частини поважним кроком через місто, а цивільні їх зустрічають, вітають з поверненням. У цьому проявляється ставлення суспільства до війська.
Звісно в армії є ще багато недоліків. Не скрізь збудовані гуртожитки й не скрізь ще годують фруктами. Не всі воюють з Galil та й зарплати у війську ще важко назвати конкурентоспроможними. Нам ще варто збудувати власний Арлінгтон, розробити військові нагороди та встановити День піхоти. Почати випускати глянцевий журнал про будні військових та реформувати систему військових ліцеїв. Але варто зазначити, що українське військо за чотири роки зробило просто неймовірний ривок у розвитку перетворившись з деморалізованого збройного формування в боєздатну і мотивовану армію. Яскравим прикладом того, що українське військо зараз одне з найкращих у світі є випадок, який трапився під час навчань Saber Junction-2018 у серпні цього року. Коли українські десантники “взяли в полон” командира та офіцерський склад батальйону умовного противника (американських та італійських спецпризначенців) та “захопили” засоби зв’язку, зброю та штабні документи. Після чого командування навчань було змушене змінювати тактичний план маневрів.
Тобто за чотири роки українські війська пройшли таку еволюцію, якої достатньо, щоб непросто конкурувати, а й перемагати та навчати представників країн НАТО.
