Безбар’єрний простір в Україні

Відео: http://surl.li/rilev

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні передбачає реалізацію стратегічних цілей за шістьма напрямами:

1. Фізична безбар’єрність
2. Інформаційна безбар’єрність
3. Цифрова безбар’єрність
4. Суспільна та громадянська безбар’єрність
5. Освітня безбар’єрність
6. Економічна безбар’єрність

Візія напряму 5 «Освітня безбар’єрність»:

• створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя;
• здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.

Стратегічні цілі Напряму 5:

• можливість дорослих, молоді та дітей використовувати всі види та форми освіти;
• задоволення особливих освітніх потреб всіх учасників освітнього процесу;
• створення інклюзивного освітнього середовища.
  За кожною з цих стратегічних цілей розроблено завдання.

Цільові індикатори досягнення стратегічних цілей
За стратегічною ціллю «Можливість дорослих, молоді та дітей використовувати всі види та форми освіти» та за стратегічною ціллю «Задоволення особливих освітніх потреб всіх учасників освітнього процесу»:

• збільшено кількість осіб з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних класах (групах), щороку на 10%;
• частка студентів з особливими освітніми потребами пропорційно відповідає частці цільових груп у суспільстві;
• забезпечено функціонування системи центрів підтримки студентів/молодіжних центрів на базі всіх закладів вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти.

За стратегічною ціллю «Створення інклюзивного освітнього середовища» — затверджено та реалізовано Національну стратегію розвитку інклюзивної освіти на 2021-2031 роки.

Очікувані результати за напрямом 5

Досягнення стратегічних цілей дасть змогу досягти освітньої безбар’єрності в країні завдяки тому, що:

• збільшено кількість охоплених осіб похилого віку освітніми програмами університетів третього віку;
• збільшено частку дитячих садочків в громадах, що задовольнили особливі потреби і забезпечили привітне та доступне середовище освітнього процесу і приймають дітей з інвалідністю і особливими освітніми потребами;
• всі інклюзивно-ресурсні центри в громадах відповідають нормативним вимогам;
• інклюзивно-ресурсні центри мають достатньо фахівців для надання освітніх послуг;
• надавачі освітніх послуг (вчителі, викладачі, тренери, вихователі, асистенти вчителів, майстри виробничого навчання) володіють навичками і спроможні надавати послуги відповідно до потреб здобувачів;
• система раннього втручання впроваджена на рівні громад;
• запроваджено в Україні та інтегровано в систему освіти Міжнародну класифікацію функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я.

Безбар’єрність — загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності.

Ґендерна рівність — рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Доступність — забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах.

Об’єкти фізичного оточення — будівлі і споруди, об’єкти благоустрою та транспортної інфраструктури.

Стала мобільність — організація переміщення людей, що знижує рівень впливу на навколишнє середовище і передбачає розвиток інтегрованої системи громадського транспорту, мережі пішохідних та велосипедних шляхів.

Універсальний дизайн — дизайн об’єктів фізичного оточення, програм та послуг, максимально придатний для використання всіма групами населення без необхідності додаткової адаптації чи спеціального дизайну.Універсальний дизайн не виключає допоміжних пристроїв для конкретних груп осіб з інвалідністю, де це необхідно.