Цей День щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада.

Цієї суботи, 27 листопада, Київ, як і вся країна, вшанує пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років – геноциду Українського народу – та масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років.

О 16:00 буде оголошено хвилину мовчання на вшанування пам’яті жертв голодоморів, а також проведено загальноукраїнську акцію «Засвіти свічку». У цей час кожен охочий може долучитися до вшанування закатованих голодом співвітчизників та встановити свічку на підвіконні. Акція є виявом скорботи за жертвами і віри у те, що в майбутньому подібні трагедії не повторяться.

Також 27 листопада приспустять Державний Прапор України на будинках органів державної влади, органів місцевого самоврядування державних підприємств, а також установ і організацій всіх форм власності та інших об’єктах. Обмежать проведення заходів розважального змісту та внесуть зміни до програм комунальних засобів масової інформації.

У суботу проведуть церемонії покладання квітів, тематичних композицій, встановлюватимуть лампадки та символічні атрибути до пам’ятних знаків, місць поховань жертв голодоморів. За деякими оцінками, голодом закатовано від 7 до 10 мільйонів українців.

Пам’ятаймо!

Голодомор – геноцид проти Українського народу, результат спеціально організованого комуністичним керівництвом штучного голоду в 1932-1933 роках, що спричинив загибель мільйонів людей. Згідно з Конвенцією ООН «Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього» від 9 грудня 1948 року, геноцидом вважаються умисні дії, спрямовані на цілковите або часткове знищення національних, етнічних, расових або релігійних груп шляхом вбивства членів цієї групи; нанесення їм тяжких тілесних або психічних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на повне або часткове знищення групи; дії, розраховані на унеможливлення народження дітей в середовищі групи; насильницька передача дітей цієї групи іншій групі.

Упокорення голодом стало інструментом закріплення влади сталінського режиму, ліквідації верстви українських селян-господарів і перетворення їх у безправних колгоспників, а разом з тим, – викорінення в Україні соціальних основ незалежництва, тобто соціальної основи української нації. Цей злочин був ретельно продуманий, задіяні численні механізми його реалізації: через чисельні податки і збори, нереальні хлібозаготівельні плани та обшуки в українських селян відбирали харчі, заборона виїзду із населеного пункту з листопада 1932 року (так званий режим «чорних дошок») і загалом з охопленої голодом республіки від початку 1933-го їх позбавляла останніх надій на порятунок.

Голодомор спричинив загибель мільйонів українців на території України та Кубані, завдав непоправного удару по ментальності та культурі, перервав зв’язок поколінь.